Вальтер Вольфрум

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вальтер Вольфрум
нім. Walter Wolfrum
Народився23 травня 1923(1923-05-23)[2]
Schmölz (Küps)d, Кюпс, Кронах, Верхня Франконія, Баварія, Німецький Райх
Помер26 серпня 2010(2010-08-26)[1] (87 років)
Швабах, Середня Франконія, Баварія, Німеччина
Країна Німеччина
Діяльністьвійськовослужбовець, льотчик-винищувач
Знання мовнімецька
УчасникДруга світова війна
Військове званняоберлейтенант і солдат[2]
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Авіаційна планка Люфтваффе для денних винищувачів у золоті
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Нагрудний знак пілота
Нагрудний знак пілота
Почесний Кубок Люфтваффе
Почесний Кубок Люфтваффе

Вальтер Вольфрум (нім. Walter Wolfrum; 23 травня 1923, Кюпс — 26 серпня 2010, Швабах) — німецький льотчик-ас винищувальної авіації, оберлейтенант люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

[ред. | ред. код]

Після закінчення авіаційного училища в січні 1943 року зарахований в 5-у ескадрилью 52-ї винищувальної ескадри. Учасник Німецько-радянської війни. Свою першу перемогу здобув 25 травня 1943 року. 6 вересня 1943 року збив свій 10-й, 11 грудня 1943 року — 20-й, 15 лютого 1944 року — 30-й літак. 26 березня 1944 року записав на свій рахунок 4 літаки, загальна кількість його перемог досягла 51. З 11 травня 1944 року — командир 1-ї ескадрильї своєї ескадри. 20 травня 1944 року збив 6, 30 травня 1944 року — 11, 31 травня 1944 року — 6 радянських літаків. 1 червня 1944 року його загальний рахунок становив 100 збитих літаків. В бою 16 липня 1944 року був атакований 10 радянськими винищувачами, його літак (Bf.109G-6) був підбитий, а сам Вольфрум важко поранений і зміг повернутися на фронт тільки в лютому 1945 року. В квітні 1945 року був важко поранений. В травні 1945 року взятий в полон радянськими військами, але як важко поранений в липні того ж року звільнений. Всього за час бойових дій здійснив 424 бойові вильоти і збив 137 радянських літаків, в тому числі 16 Іл-2. Після війни працював ювеліром. Літав на власному спортивному літаку, учасник змагань із вищого пілотажу.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • OBERMAIER, E., Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe, Hoffmann, 1989.